СПІЛЬНА ЗОВНІШНЯ ТА БЕЗПЕКОВА ПОЛІТИКА ЄС: ПОШУК БАЛАНСУ МІЖ НАЦІОНАЛЬНИМИ ІНТЕРЕСАМИ ТА КОЛЕКТИВНОЮ ВІДПОВІДДЮ

Анотація

У статті розглядається еволюція та сучасне функціонування Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) Європейського Союзу в контексті трансформацій європейського безпекового середовища, спричинених повномасштабною агресією Росії проти України.

Методологія дослідження базується на системному, інституційному та порівняльному підходах, а також на аналізі установчих договорів ЄС, стратегічних документів та практичних інструментів реалізації зовнішньої та безпекової політики. У дослідженні аналізується роль ключових інституцій ЄС, включаючи Європейську Раду, Раду Європейського Союзу, Високого представника Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки та Європейську службу зовнішніх дій, у коордниації та формуванні зовнішньої політики.

Результати демонструють, що СЗБП характеризується значним рівнем міжурядовості, що з одного боку захищає суверенітет держав-членів у сфері зовнішньої та безпекової політики, але одночасно з цим обмежує ефективність та оперативність колективного прийняття рішень. Війна Росії проти України поглибшила політичну консолідацію в рамках ЄС, посилила механізми санкцій, розширила військову та фінансову допомогу Україні та стимулювала подальший розвиток ініціатив у сфері оборонної співпраці, включаючи Європейський фонд миру та Постійне структуроване співробітництво (PESCO). Однак принцип одностайності продовжує створювати структурні перешкоди для швидкої реалізації спільних зовнішньополітичних рішень.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні подвійної природи СЗБП як механізму балансування національних стратегічних пріоритетів та наднаціональної координації в умовах геополітичної нестабільності. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його висновків для оцінки перспектив інституційної реформи зовнішньої та безпекової політики ЄС та зміцнення стратегічної автономії Союзу.