ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЕСТОНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2026.167.1.109-118Анотація
Анотація. У статті розкрито вплив глобалізаційних процесів і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію дипломатичної служби як ключового інституту реалізації зовнішньої політики держави та обґрунтовано значення цифровізації як чинника підвищення ефективності, прозорості та стійкості державних інституцій.
Метою статті є комплексне дослідження цифровізації дипломатичної служби як стратегічного чинника сталого розвитку держави, зокрема через аналіз її впливу на трансформацію дипломатичних інституцій, оцінку сучасного стану цифровізації в Україні та порівняння з досвідом Естонії. Завдання дослідження передбачають визначення теоретичних засад цифровізації, аналіз практичних аспектів її впровадження, виявлення ключових проблем та обґрунтування напрямів їх вирішення.
Методологічну основу становлять загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема порівняльний, системний та аналітичний підходи.
У результаті дослідження встановлено, що цифровізація дипломатичної служби України перебуває на етапі активного розвитку, проте характеризується низкою структурних обмежень, зокрема фрагментарністю цифрових рішень, недостатньою інтеграцією систем та дефіцитом цифрових компетентностей. Доведено, що досвід Естонії свідчить про ефективність комплексної цифрової трансформації, заснованої на інтегрованих платформах, електронному документообігу та високому рівні кібербезпеки.
За результатами порівняльного аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо уніфікації електронного документообігу, розвитку інтегрованих цифрових платформ, підвищення рівня кіберзахисту та професійної підготовки персоналу.





