ПАНДА-ДИПЛОМАТІЯ У КИТАЙСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

Термін «панда-дипломатія» слугує для позначення міжнародної практики, за якої Китай дарує або надає в оренду гігантську панду іноземній державі. Панда-дипломатія оцінюється як інструмент мʼякої сили та публічної дипломатії КНР. У процесі дослідження були застосовані методи контент-аналізу, інституційного аналізу та трендового аналізу. Встановлення регуляційних норм полювання на панд дозволило Китаю вперше у новітній історії реалізувати «панда-дипломатію» наприкінці 1941 року. У 1972 році з нагоди першої зустрічі високого рівня між лідерами США та КНР відбувся обмін тваринами як подарунками, у результаті чого у Вашингтоні вперше оселились панди. У 2010-х роках напруга у відносинах між КНР та США почала зростати, що вплинуло на затягування рішень китайською стороною про продовження оренди панд. Китай трансформував свій підхід, ще більше зосереджуючись на субнаціональній дипломатії. Прикладами трансформації підходу до актуалізації панда-дипломатії в американській політиці виступають кейси Нью-Йорка та Каліфорнії. Погіршення відносин на міждержавному рівні спричинило дострокове відкликання панд із Вашингтона, натомість китайський уряд зроби акцент на відносинах із штатом Каліфорнія, надавши в оренду панд для зоопарку Сан-Дієго. До президентських виборів у США 2024 року Китай відправив в оренду дві панди для столичного зоопарку. Розвиток китайсько-американських відносин виступив драйвером еволюції панда-дипломатії. Загострення політичної конкуренції на національному рівні між США та КНР призвело до перепрофілювання панда-дипломатії в інструмент субнаціональної дипломатії. Президентські вибори 2024 року у США продемонстрували, що обрання Китаєм місця розміщення панд в межах однієї країни є політично вмотивованим і має на меті заохочення місцевих стейкхолдерів до підтримки співпраці з материковим Китаєм, незалежно від стану відносин на міждержавному рівні.