«ЗЕЛЕНИЙ» АУТСОРСИНГ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ: ВІД МІНІМІЗАЦІЇ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ ДО РЕКОМБІНАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Анотація

Анотація. Теоретичне осмислення аутсорсингових рішень багатонаціональних підприємств традиційно спирається на економіку трансакційних витрат, теорію прав власності та ресурсно-орієнтований підхід. Однак ці концепції, сформовані переважно без урахування екологічних обмежень, не забезпечують достатньої теоретичної основи для компаній, що стикаються з викликами декарбонізації ланцюгів постачання, обліку викидів третього рівня та екологізації глобальних ланцюгів створення вартості. У статті ідентифіковано фундаментальну теоретичну прогалину та запропоновано концептуальне розширення для її усунення.

Введено поняття екологічної специфічності активів – ступеня взаємозалежності, що виникає внаслідок спільних екологічних інвестицій та регуляторної взаємозалежності між партнерами по ланцюгу постачання – як окремої змінної управління, відсутньої в оригінальній типології Вільямсона. Стверджується, що ця прогалина має практичні наслідки: компанії, що здійснили значні спільні інвестиції в екологічний потенціал постачальників, стикаються з управлінськими ризиками, включаючи знецінення екологічних активів та регуляторні ризики, які чинні контрактні механізми не спроможні належним чином передбачити або мінімізувати.

Спираючись на типологію управління глобальними ланцюгами вартості Гереффі, Гамфрі та Стерджона, доведено, що модульні архітектури управління, попри їхні переваги в частині гнучкості, формують структурні антистимули для реляційних інвестицій, необхідних для розвитку реальних екологічних можливостей. Реляційне управління, навпаки, забезпечує організаційні умови для реалізації інноваційного офсету, описаного Портером і ван дер Лінде, на рівні ланцюга постачання.

У статті запропоновано переосмислення зеленого аутсорсингу як форми рекомбінації екологічних можливостей – стратегічної практики, за допомогою якої БНП формують та розвивають екологічні ресурси через організаційні та національні кордони. Цей підхід, заснований на теорії інтерналізації Вербеке, репозиціонує аутсорсинг від інструменту арбітражу витрат до платформи для досягнення конкурентних переваг на основі сталого розвитку.

References:

Akinbolajo, O. (2024). Resilience in supply chain management: lessons learned from disruptions like the COVID-19 pandemic. International Journal of Science and Research Archive, 12(1), 643–647. https://doi.org/10.30574/ijsra.2024.12.1.0827.

Barney, J. B. (1991). Firm resources and sustained competitive advantage. Journal of Management, 17(1), 99-120. https://doi.org/10.1177/014920639101700108.

Buckley, P. J., & Casson, M. C. (1976). The future of the multinational enterprise. Holmes & Meier Publishers. 116 р.

Coase, R. H. (1937). The nature of the firm. Economica, 4(16), 386-405. https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x.

Crane, A., & Matten, D. (2016). Business ethics: Managing corporate citizenship and sustainability in the age of globalisation (4th ed.). Oxford University Press. 605 p.

De Marchi, V., & Gereffi, G. (2023). Using the global value chain framework to analyse and tackle global environmental crises. Journal of Industrial and Business Economics, 50(1). pp. 149-159. 10.1007/s40812-022-00253-x.

Doh, J. P., Lawton, T., Rajwani, T., & Paroutis, S. (2014). Why your company may need a chief external officer: Upgrading external affairs can help align strategy and improve competitive advantage. Organizational Dynamics, 43(2), 96-104. https://doi.org/10.1016/j.orgdyn.2014.03.003.

Dunning, J. H. (1980). Toward an eclectic theory of international production: Some empirical tests. Journal of International Business Studies, 11(1), 9-31. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8490593.

Dyer, J. H., & Singh, H. (1998). The relational view: Cooperative strategy and sources of interorganizational competitive advantage. Academy of Management Review, 23(4), 660-679. https://doi.org/10.5465/amr.1998.1255632.

Engelbertink, J., & Kolk, A. (2021). Multinational enterprises and child labour: Insights from supply-chain initiatives in different sectors. Journal of Modern Slavery, 6(4), 76-105.

Gereffi, G. (2018). Global Value Chains and Development: Redefining the Contours of 21st Century Capitalism. Cambridge: Cambridge University Press.

Gereffi, G., Humphrey, J., & Sturgeon, T. (2005). The governance of global value chains. Review of International Political Economy, 12(1), 78-104. https://doi.org/10.1080/09692290500049805.

Ghemawat, P. (2001). Distance still matters: The hard reality of global expansion. Harvard Business Review, 79(8), 137-147.

Ghemawat, P. (2011). World 3.0: Global prosperity and how to achieve it. Harvard Business Review Press. 400 p.

Grossman, S. J., & Hart, O. D. (1986). The costs and benefits of ownership: A theory of vertical and lateral integration. Journal of Political Economy, 94(4), 691-719. https://doi.org/10.1086/261404.

Hart, S. L., & Milstein, M. B. (2003). Creating sustainable value. Academy of Management Perspectives, 17(2), 56-67. https://doi.org/10.5465/ame.2003.10025194.

Hymer, S. H. (1976). The international operations of national firms: A study of direct foreign investment. MIT Press.

Johanson, J., & Vahlne, J.-E. (1977). The internationalisation process of the firm: A model of knowledge development and increasing foreign market commitments. Journal of International Business Studies, 8(1), 23-32. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8490676.

Khanna, T., & Palepu, K. G. (2010). Winning in emerging markets: A road map for strategy and execution. Harvard Business Press.

Kirste, L. (2024). Managing Multinational Corporations in a Changing World Order: Institutional Pressures, Ethical Principles and Social Responsibility. AIB Insights, 24(5). https://doi.org/10.46697/001c.126751.

Kolk, A. (2016). The social responsibility of international business: From ethics and the environment to CSR and sustainable development. Journal of World Business, 51(1), 23-34. https://doi.org/10.1016/j.jwb.2015.08.010

Kolk, A., & Pinkse, J. (2008). A perspective on multinational enterprises and climate change: Learning from ‘an inconvenient truth’? Journal of International Business Studies, 39(8), 1359–1378. 10.1057/jibs.2008.61.

Kolk, A., & Pinkse, J. (2012). Addressing the climate change–sustainable development nexus: The role of multistakeholder partnerships. Business and Society, 51(1), 176-210. https://doi.org/10.1177/0007650311427426

Kolk, A., Kourula, A., & Pisani, N. (2017). Multinational enterprises and the Sustainable Development Goals: What do we know and how to proceed? UNCTAD Transnational Corporations, 24(3), 9-32.

Kourula, A., Pisani, N., & Kolk, A. (2017). Corporate sustainability and inclusive development: highlights from international business and management research. Current Opinion in Environmental Sustainability, 24, 14-18. https://doi.org/10.1016/j.cosust.2017.01.003.

Luo, Y., & Tung, R. L. (2007). International expansion of emerging market enterprises: A springboard perspective. Journal of International Business Studies, 38(4), 481-498. https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8400275.

Porter, M. E. (1990). The competitive advantage of nations. New York: The Free Press.

Porter, M. E., & van der Linde, C. (1995). Toward a new conception of the environment-competitiveness relationship. Journal of Economic Perspectives, 9(4), 97-118. https://doi.org/10.1257/jep.9.4.97.

Rugman, A. M. (2005). The regional multinationals: MNEs and global strategic management. Cambridge University Press.

Setzer, J., Higham, C. (2021). Global trends in climate change litigation: 2021 snapshot. London: Grantham Research Institute on Climate Change and the Environment and Centre for Climate Change Economics and Policy, London School of Economics and Political Science.

Steenbergen, V., & Saurav, A. (2023). The Effect of Multinational Enterprises on Climate Change. The World Bank Group, № 39830, April.

Sturgeon, T. J. (2001). How do we define value chains and production networks? IDS Bulletin, 32(3), 9-18. https://doi.org/10.1111/j.1759-5436.2001.mp32003002.x.

Sturgeon, T. J. (2002). Modular production networks: A new American model of industrial organization. Industrial and Corporate Change, 11(3), 451-496. https://doi.org/10.1093/icc/11.3.451.

Verbeke, A. (2013). International business strategy: Rethinking the foundations of global corporate success (2nd ed.). Cambridge University Press.

Verbeke, A., & Kano, L. (2015). The new internalization theory and multinational enterprises from emerging economies: A business history perspective. Business History Review, 89(3), 415-445. https://doi.org/10.1017/S0007680515000689

Williamson, O. E. (1985). The economic institutions of capitalism: Firms, markets, relational contracting. The Free Press, Macmillan Inc.

Zagelmeyer, S. (2020). MNEs and human rights: from responsibilities to rights to governance. Critical Perspectives on International Business, 16(2), 117-135. https://doi.org/10.1108/cpoib-07-2018-0063.

Received: 24.02.26 / Revised: 08.03.26 / Accepted: 18.03.26 / Published:30.03.26