ТІНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ У НЕОІНСТИТУЦІЙНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: РЕГУЛЯТОРНИЙ АРБІТРАЖ І СТРУКТУРНА ДУАЛЬНІСТЬ

Анотація

Анотація. У статті запропоновано неоінституційну інтерпретацію тінізації міжнародної торгівлі, у межах якої феномен тіньової економіки аналізується через категорії трансакційних витрат, інституційних дисфункцій та регуляторного арбітражу. Мета статті - показати, що структурна дуальність економічних систем - стійке співіснування формального і неформального секторів - є не самоочевидною характеристикою господарського устрою, а аналітично виводиться з конкретних інституційних конфігурацій. Обґрунтовано, що у міжнародній торгівлі інституційні розриви між юрисдикціями генерують системні стимули до регуляторного арбітражу, який перетворює тіньову економіку з маргінальної аномалії на структурно вбудований компонент транскордонних економічних відносин. Запропоновано типологію інституційних механізмів тінізації міжнародної торгівлі, включаючи маніпулювання торговельною вартістю, юрисдикційну податкову інженерію та цифрові канали обходу фіскального контролю. Показано, що цифровізація міжнародної торгівлі формує якісно новий вимір тінізації, де традиційні механізми контролю виявляються неефективними, а межа між оптимізацією і тіньовою діяльністю стає дедалі менш чіткою. Концепцію структурної дуальності переосмислено як продукт інституційної неузгодженості: неформальний сектор підтримується не культурною інерцією чи відсталістю, а раціональною реакцією агентів на високі трансакційні витрати легальної діяльності та слабке правозастосування. Зроблено висновок, що ефективна політика детінізації потребує не стільки посилення репресивних механізмів, скільки зниження інституційних бар'єрів, гармонізації регуляторних режимів між юрисдикціями та створення умов, за яких легальна діяльність стає економічно привабливішою за тіньову.

References:

Boeke, J. H. (1953). Economics and Economic Policy of Dual Societies as Exemplified by Indonesia. New York: Institute of Pacific Relations.

De Soto, H. (2000). The Mystery of Capital: Why Capitalism Triumphs in the West and Fails Everywhere Else. New York: Basic Books.

Feige, E. L. (1990). Defining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institutional Economics Approach. World Development, 18(7), 989-1002.

GFI (2021). Trade-Related Illicit Financial Flows in 134 Developing Countries 2009-2018. Washington, D.C.: Global Financial Integrity.

Hart, K. (1973). Informal Income Opportunities and Urban Employment in Ghana. The Journal of Modern African Studies, 11(1), 61-89.

ILO (2018). Women and Men in the Informal Economy: A Statistical Picture. Third edition. Geneva: International Labour Office.

Johnson, S., Kaufmann, D., & Zoido-Lobatón, P. (1998). Regulatory Discretion and the Unofficial Economy. The American Economic Review, 88(2), 387-392.

Lewis, W. A. (1954). Economic Development with Unlimited Supplies of Labour. The Manchester School, 22(2), 139-191.

Loayza, N. V. (1996). The Economics of the Informal Sector: A Simple Model and Some Empirical Evidence from Latin America. Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy, 45, 129-162.

Medina, L., & Schneider, F. (2018). Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Paper WP/18/17.

North, D. C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press.

Pryiatelchuk, O. A. (2023). Tsyfrova torhivlia na hlobalnykh rynkakh: Tendentsii ta vyklyky. Zhurnal stratehichnykh ekonomichnykh doslidzhen, 4(15), 50-56. [in Ukrainian].

Pryiatelchuk, O. A., & Bekh, A. A. (2020). Conceptualization of the digital media market in the context of the world economy. Actual Problems of International Relations, 143(1), 85-95. https://doi.org/10.17721/apmv.2020.143.1.85-95

Reznikova, N., Bulatova, O., Yatsenko, O., & Ivashchenko, O. (2022). Fiscal instruments of regulatory competition in the face of challenges to macroeconomic stability during a pandemic COVID-19. Economic of Development, 21(2), 37-41.

Reznikova, N., Ivashchenko, O., & Dvornyk, I. (2022a). Rehuliatornyi arbitrazh yak instrument tinizatsii hlobalnoi ekonomiky: U poshukakh balansu mizh yurysdyktsiinoiu konverhentsiieiu ta konkurentsiieiu na mizhnarodnykh rynkakh. Modeling the Development of the Economic Systems, 4, 179-186. https://doi.org/10.31891/mdes/2022-6-24 [in Ukrainian].

Reznikova, N., Ivashchenko, O., & Dvornyk, I. (2022b). Tax engineering in offshore financial centers as an instrument of shadowization of the global economy. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 2, 267-272. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-304-2(2)-42 [in Ukrainian].

Reznikova, N., Vovk, V., & Ptashchenko, L. (2025). Konkurentsiia v tsyfrovu epokhu: Stratehichni determinanty konkurentospromozhnosti. Yevropeiskyi naukovyi zhurnal ekonomichnykh ta finansovykh innovatsii, 2(16), 421-429. https://doi.org/10.32750/2025-02 [in Ukrainian].

Schneider, F., & Enste, D. H. (2000). Shadow Economies: Size, Causes, and Consequences. Journal of Economic Literature, 38(1), 77-114.

Tanzi, V. (1999). Uses and Abuses of Estimates of the Underground Economy. The Economic Journal, 109(456), F338-F347.

Torgler, B., & Schneider, F. (2009). The Impact of Tax Morale and Institutional Quality on the Shadow Economy. Journal of Economic Psychology, 30(2), 228-245.

Vergun, V. A. (Ed.). (2020). International business: For students of non-economic specialties of higher education institutions of Ukraine. Kyiv: VADEX. [in Ukrainian].

Williamson, O. E. (1985). The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting. New York: Free Press.

Zablotska, R. O. (2025). Finansovi tekhnolohii u rozvytku elektronnoi torhivli v umovakh tekhnohlobalizmu. Ekonomichnyi prostir, 199, 168-175. https://doi.org/10.30838/EP.199.168-175 [in Ukrainian].

Received: 02.02.26 / Revised: 16.02.26 / Accepted: 18.03.26 / Published:30.03.26