ВЗАЄМОДІЯ ВЛАДИ ТА БІЗНЕСУ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ДЕМОКРАТІЇ В КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/apmv.2011.102.1.Abstract
В статье акцентируется на том, что взаимодействие власти и бизнеса охватывает как различные аспекты лоббистской деятельности бизнеса, так и деятельность власти в вопросах построения отношений с бизнесом в своих интересах. Показано, что самой распространенной американской практикой международного лоббирования является не прямое, а опосредованное лоббирование, связанное с влиянием на общественное мнение в других странах при помощи информационных инструментов либо финансирования гуманитарных проектов. С другой стороны, институты ЕС, которые являются объектами лоббирования, сами стимулируют подключение групп интересов, которые представляют некоммерческие интересы для обсуждения актуальных проблем.
Ключевые слова: лоббизм, лобби–группы, политические институты, ЕС,
США.
В статті наголошується на тому, що питання взаємодії бізнесу і влади охоплює як аспекти лобістської діяльності бізнесу, так й діяльність влади щодо вибудовування відносин із бізнесом в своїх інтересах. Показано, що найпоширенішою американською практикою міжнародного лобіювання є не пряме, а опосередковане лобіювання, пов’язане із впливом на громадську думку в інших країнах за допомогою інформаційних засобів або фінансування гуманітарних проектів. Натомість, інститути ЄС, які є об’єктами лобіювання, самі стимулюють підключення груп інтересів, що репрезентують некомерційні інтереси, до обговорення актуальних проблем.
Ключові слова: лобізм, лобі–групи, політичні інститути, ЄС, США.
There is emphasized in the article that the issues of co–operation between business and authorities cover as different aspects of business lobby–activity and authorities’ lobby–activity towards building relations in their interests. It’s shown that the most popular American practice of international lobbying is indirect lobbying that is connected with influence on the public opinion in other countries with informational tools or humanitarian projects. From the other hands, EU’s institutes that are the objects of lobbying directly stimulate the involvement of interests’ group for the discussion of actual issues.
Key words: lobbying, lobby-groups, political institutes,EU,USA
References
Lobbying Ethics and Reform [ed. by Scott T. Harden]. – N.Y.: Nova Science Publishers
Inc, 2006. – 104 p.
Dahl R. Democracy and its Critics / R.Dahl. – New Haven, CT: Yale University Press, 1989.
– 360 p.
Berry J.M. Interest Group Society / J.M. Berry, C.Wilcox. L.; N.Y: Longman, 2008.–240 p.
Тихомирова Є.Б. Лоббизм как специфическая форма коммуникаций с общественно-
стью / Є.Тихомирова // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и
политология. – 2002. – № 3. – C. 113–127.
EU Lobbying: Empirical and Theoretical Studies / [Edited by D.Coen Published]. – London:
Routledge, 2008. –172 p.
European Governance: A White Paper. European Commission. COM (2001) 428 final.
(2001) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://eur–lex.europa.eu/LexUriServ/site/en/com/2001/ com2001_0428en01.pdf.
Перегудов С.П. Корпорации, общество, государство: Эволюция отношений / С.П.Пе-
регудов – М.: Наука, –2003. – 351 с.
